- дорізати
- I дор`ізати
див. дорізувати.
II доріз`атидив. дорізувати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
дорізати — дієслово доконаного виду дорізати дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
дорізувати — ую, уєш, доріза/ти, а/ю, а/єш, недок., дорі/зати, і/жу, і/жеш, перех. і без додатка. 1) Закінчувати різати; різати до кінця, до певної межі. 2) Ріжучи, прискорювати смерть, загибель кого небудь. 3) Додатково наділяти кого небудь землею … Український тлумачний словник
дорізаний — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до дорізати … Український тлумачний словник
убити — I = вбити, убивати, вбивати (позбавити життя, застосовуючи зброю, гостре знаряддя, важкий предмет тощо), забити, забивати, зарубати, зарубувати, заколоти, зарізати, застрелити, застрелювати, у[в]разити, у[в]ражати, звалити, звалювати, у[в]гробити … Словник синонімів української мови
подорізувати — ую, уєш, док., перех. і без додатка. 1) Дорізати до кінця все чи багато чого небудь. 2) Умертвити, ріжучи (всіх чи багатьох). 3) Нарізати чого небудь додатково всім або багатьом … Український тлумачний словник
пиляти — я/ю, я/єш, недок. 1) перех. і без додатка. Розрізати пилкою дерево, камінь і т. ін. || Пилкою надавати потрібної форми, сточуючи нерівності. || перен., розм. Безперервно дошкуляти кому небудь причіпками, повчаннями, дорікати чимось. 2) неперех.,… … Український тлумачний словник